Історія справи

Постанова КГС ВП від 05.06.2019 року у справі №б8/142-12
Постанова ВГСУ від 06.04.2016 року у справі №б8/142-12
Постанова КГС ВП від 19.02.2020 року у справі №б8/142-12
Постанова ВГСУ від 29.10.2015 року у справі №б8/142-12
Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №б8/142-12
Постанова ВГСУ від 23.10.2014 року у справі №б8/142-12
Постанова ВГСУ від 23.10.2014 року у справі №б8/142-12
Постанова ВГСУ від 29.10.2015 року у справі №б8/142-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № Б8/142-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО"

на ухвалу та постановугосподарського суду Київської області від 12.12.2014 Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015

у справі№ Б8/142-12 господарського суду Київської області за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." пробанкрутстволіквідаторСалатюк Д.М.

в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Київобленерго" - Бабенко А.О.; ТОВ "ВВІКО" - Бабій М.В.; ПАТ "Укрексімбанк" - Мусієнко Г.І., Бабій О.В.; ліквідатор ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." - Салатюк Д.М. В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (далі - ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.") за загальною процедурою, передбаченою ст.6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30.06.1999, далі - Закон).

Господарським судом Київської області від 22.04.2013 винесено ухвалу за результатами підготовчого засідання.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." опубліковано у газеті "Голос України" від 21.05.2013 №92(5592).

До боржника звернулися, зокрема, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами на суму 560952562,80 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" (далі - ТОВ "ВВІКО") з грошовими вимогами на суму 71899126,50 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", зокрема, визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника в сумі 11982136,30 дол. США, 1461232,11 євро та 436139229,06 грн., включено до першої черги задоволення вимог кредиторів, як таких, що забезпечені заставою, в іншій частині відмовлено; встановлено, що конкурсні вимоги кредиторів, що заявлені до боржника після 20.06.2013 або не заявлені взагалі вважаються погашеними.

Постановою господарського суду Київської області від 01.07.2014 визнано банкрутом ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."; відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Салатюка Д.В.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 17.03.2014 скасовано в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "ВВІКО"; справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суддів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2014 (суддя Лопатін А.В.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 (колегія суддів: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л., Разіна Т.І.), визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; зобов'язано ліквідатора ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." арбітражного керуючого Салатюка Д.В. внести до реєстру вимог кредиторів боржника вказані вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; залишено без задоволення заяву ТОВ "ВВІКО" про визнання конкурсним кредитором ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." з грошовими вимогами у розмірі 71899126,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015, справу передати на новий розгляд на стадію підготовчого засідання.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.20, 35 ГПК України, ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 30.06.1999). Заявником не заперечується визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 30.06.1999, далі - Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно ч. 3 цієї статті боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Статтею 15 Закону встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково, однак, суд у будь-якому випадку повинен зробити обґрунтований висновок щодо поданої заяви.

Згідно ч.2 ст.14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ВВІКО" звернулося із заявою про грошові вимоги до боржника №20/06-1 від 20.06.2013. Крім того, до суду подано клопотання ТОВ "ВВІКО" про долучення до матеріалів справи доказів, а саме, оригіналу опису відправлення заяви про грошові вимоги ТОВ "ВВІКО" 19.06.2013.

Суд першої інстанції, розглядаючи заяву ТОВ "ВВІКО", встановив, що в матеріалах справи наявні 2 (дві) копії ф.107 опису вкладення у цінний лист ТОВ "ВВІКО" на адресу господарського суду Київської області, які містять відтиск штампу відділень поштового зв'язку УДППЗ "Укрпошта", датовані 21.06.2013 та 19.06.2013. До заяви, що подана до господарського суду 21.06.2013 додано копії договорів від 07.11.2011 на 5 арк., №28/11-11 на 4 арк., акту звірки на 1 арк., рішення суду на 6 арк., довіреності на 1 арк., квитанції 87-3307, чеку та опис складення на 1 арк.

Суд першої інстанції, відмовляючи у визнанні вимог ТОВ "ВВІКО", виходив з того, що поданий до клопотання ТОВ "ВВІКО" від 13.09.2013 оригінал ф.107, на якому міститься відтиск штампу відділення поштового зв'язку УДППЗ "Укрпошта" 19.06.2013, не є належним у розумінні ст.33 34 ГПК України доказом направлення до господарського суду заяви з грошовими вимогами, оскільки на зазначеному оригіналі ф.107 відсутній номер поштового відправлення.

Вказаний реквізит є обов'язковим, оскільки відповідно до п.61 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Крім того, судом встановлено, що на адресу господарського суду Київської області заява з грошовими вимогами ТОВ "ВВІКО" з відтиском штемпелю поштової установи на конверті від 19.06.2013 не надходила.

Таким чином, враховуючи те, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." опубліковано 21.05.2013, останнім днем для звернення конкурсних кредиторів є 20.06.2013, належними і допустимими доказами ТОВ "ВВІКО" не доведено факт звернення у строк з заявою про визнання кредитором ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", суди дійшли обґрунтованого висновку, що вимоги ТОВ "ВВІКО" до боржника в силу ч.2 ст.14 Закону не підлягають визнанню та вважаються погашеними.

Доводи заявника касаційної скарги про невірне застосування судами попередніх інстанцій ч.2 ст.14 Закону спростовується вищевикладеним. Решта доводів про процесуальні порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали матеріалами справи не підтверджується.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" задоволенню не підлягає. Підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 та ухвали господарського суду Київської області від 12.12.2014 відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 та ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2014 у справі №Б8/142-12 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук